Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć » Зміни до українського законодавства про мобілізацію та їхній вплив на громадян України у Польщі

18 травня 2024 року набула чинності зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу, мобілізацію та військовий облік". З текстом закону українською мовою можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-20#Text.

У цій статті ми окреслимо деякі зміни, що випливають із вищезгаданого закону, а також їхній вплив на становище осіб, які проживають на території Республіки Польща.

Основні зміни Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”

Вік мобілізації знижується з 27 до 25 років.
Право на відстрочку втрачають, зокрема, такі особи:

багатодітні батьки, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
чиї дружина чи чоловік мають ІІІ групу інвалідності;
у кого батьки чоловіка чи дружини І чи ІІ групи інвалідності, мають доньку чи сина, які не є військовозобов'язаними;
студенти, які здобувають рівень освіти, що є нижчим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній законом.

Повістки видаватимуть в паперовому вигляді. Електронних повісток на рівні закону не передбачено. Однак, зміни можуть бути введені на рівні актів Кабінету Міністрів України або Міністерства Оборони України.

Військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, (тобто до 16 липня 2024 року) зобов’язані уточнити свої облікові дані через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет військовозобов’язаного.

Військовий облік чоловіків за кордоном можливий через електронний кабінет військовозобов'язаного, а також через офіційний номер телефону або електронну пошту відповідного ТЦК .

Військовозобов'язаному, який не став на облік, обмежуватимуть консульські послуги, а також може бути виписано штраф у розмірі від 17000 грн. - 25 500 грн.

Жінки з медичною або фармацевтичною освітою зобов’язані стати на військовий облік.

Строкову службу в Україні скасовано. Замість неї запроваджується базова військова підготовка, зокрема, у вищих навчальних закладах. Ця підготовка триватиме до трьох місяців під час воєнного стану, і до п'яти - у мирний час. З 1 вересня 2025 року всі студенти зобов'язані будуть проходити таку військову підготовку, але ті, хто пройшли її, не можуть бути мобілізовані, поки не досягнуть 25 років.

Особа, яка отримала повістку, має з’явитися у ТЦК у визначений повісткою термін.
В разі ухилення від військової служби передбачається затримання особи з метою доставлення до ТЦК, а також тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
На користь ЗСУ можуть вилучати транспорт. Єдиний автомобіль не забиратимуть.

Оновлення даних військового обліку для чоловіків за кордоном

Українці, які перебувають за кордоном, повинні оновити свої дані протягом 60 днів з моменту ухвалення закону – до 16 липня 2024 року. Для цього їм треба повідомити в ТЦК свої актуальні особисті дані – адресу проживання, місце роботи, номер телефону, адресу електронної пошти тощо.

Детальна інформація - електронні адреси і номери телефонів ТЦК містяться на сайті Міністерства оборони України.

Посилання на сайт Міністерства тут:

https://www.mil.gov.ua/kontakti/oblasni-vijskomati.html

Отримання консульських послуг

З 18 травня чоловіки віком 18-60 років, які перебувають/проживають за кордоном, мають можливість подати заяви на отримання консульських послуг.

Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД).

Таким чином, призовникам потрібно мати посвідчення про приписку до призовної дільниці, а військовозобов’язаним і військовослужбовцям – військовий квиток або тимчасове посвідчення.

Паперові військово-облікові документи діятимуть лише до моменту запуску електронного кабінету призовника. Після його запуску діятимуть електронні військово-облікові документи, які кожен заявник зможе самостійно формувати онлайн в електронному кабінеті.

Паперовий чи електронний військово-обліковий документ для отримання консульських послуг можна не подавати у трьох випадках.

По-перше, якщо йдеться про оформлення посвідчення особи на повернення в Україну (т.зв. «білий паспорт»).

По-друге, коли консульська дія вчиняється в інтересах дитини, другий з батьків якої є іноземцем або особою без громадянства.

По-третє, якщо за консульською послугою звертається заарештований або позбавлений волі заявник.

Відповідальність військовозобов’язаних

За порушення правил військового обліку встановлені наступні покарання:

В особливий період - штраф від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподаткований мінімум доходів громадян (17000 грн, повторне вчинення правопорушення - 25 500 грн. - стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку. (ч.8 п.15 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зі змінами від 16.05.2024 року).

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (ст. 336 Кримінального Кодексу України).

Суб’єктом злочину, передбаченого статтею 336 КК України, виступає військовозобов’язана особа, якщо їй належним чином повідомили у встановленому законом порядку про обов’язок явки на загальну мобілізацію до призовної ділянки певного центру комплектування та соціальної підтримки, а особа ухилилася від призову на військову службу під час мобілізації.

Для кваліфікації дій особи за статтею 366 КК України необхідно:

встановити протиправну відмову від проходження військово-лікарської комісії;
кримінальна відповідальність загрожує військовозобов’язаному, який пройшов звіряння і медкомісію, але відмовився йти на службу до армії.

Наразі громадянин України не може бути засуджений українським судом за ухилення від військової служби або невиконання військового обов'язку в разі його відсутності у країні.

Особи, які можуть отримати відстрочку від мобілізації

З 18 травня 2024 році відстрочку відповідно до Закону №3633 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» отримають наступні категорії:

заброньовані особи, які перебуватимуть на спеціальному військовому обліку,
особи з інвалідністю всіх груп, підтвердженою у ВЛК (з повторним проходженням комісії через 6-12 місяців);
батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, за умови відсутності заборгованості з аліментів за 3 місяці;
матері та батьки-одинаки;
батьки та опікуни неповнолітньої дитини з інвалідністю або дитини, яка хвора на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
батьки, які утримують повнолітню дитину з I або II групою інвалідності;
усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота до 18 років
батько/мати неповнолітньої дитини, якщо другий з батьків проходить військову службу;
опікун особи, визнаної судом недієздатною;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;
особи, які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати;
онуки бабусі чи дідуся з I або II групою інвалідності, зайняті постійним доглядом за нею, якщо ближчі родичі відсутні,
особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
особи, чиї близькі родичі пропали безвісти, загинули під час військової служби або посмертно нагороджені званням Героя України.
особи, які були у полоні і звільнився зі служби в запас (можуть служити тільки добровільно);
науковці та педагоги, які працюють мінімум на 0,75 ставки за основним місцем роботи;
чоловіки, віком до 25 років, які пройшли базову загальну військову підготовку чи базову військову службу (призов можливий тільки за їх згодою).

Також відстрочка належить деяким держслужбовцям. Підлягати мобілізації не будуть:

народні депутати;
судді;
уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
голова та інші члени Рахункової палати;
дипломатичні службовці;
працівники органів військового управління, військових частин Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спецзв’язку та захисту інформації, Служба Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління держохорони, апарату МВС;
Державної прикордонної служби, апарату Міністерства Внутрішніх Справ та експерти установ експертної служби Міністерства Внутрішніх Справ.
військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування

Як оформити відстрочку від мобілізації в Україні

Заява на відстрочку від мобілізації подається до ТЦК за місцем обліку письмово. Військовозобов'язаний (крім заброньованих за органами влади) особисто подає на ім'я голови комісії заяву за формою, що затверджена Постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560. До заяви додаються документи (або їх копії), що підтверджують право на відстрочку.

Зразок заяви на відстрочку міститься у додатку 4 на сторінці 46 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Посилання на Порядок тут.

Можливість отримання польського проїзного документа

Види документів, що видаються іноземцям на території Республіки Польща, регулюються ст. 226 Закону від 12 грудня 2023 року, відповідно до якої іноземцю може бути виданий польський проїзний документ.

Відповідно до ст. 252 Закону від 12 грудня 2023 року, громадянин України, який перебуває в Польщі на підставі

1. дозволу на постійне перебування

2. дозволу на перебування довготермінового резидента ЄС;

2a. дозволу на тимчасове перебування, згаданого в ст. 186 ч. 1 п. 9 (тобто дозволу на тимчасове перебування з інших обставин, у випадку іноземця, який безпосередньо перед подачею заяви про надання такого дозволу перебував на території Республіки Польща на підставі національної візи, виданої для цілей, згаданих в ст. 60 ч. 1 п. 23 ст. 60 Закону про дозвіл на тимчасове перебування). 60 ч. 1 п. 23 (національна віза або шенгенська віза, видана з гуманітарних причин, в інтересах держави або в силу міжнародних зобов'язань), і має громадянство, визначене в положеннях, виданих відповідно до п. 5 (громадянство Республіки Білорусь));

3. додатковий захист;

4. дозвіл на проживання з гуманітарних причин,

у разі втрати проїзного документа або якщо проїзний документ був знищений чи став недійсним, і іноземець не має можливості отримати новий проїзний документ.

З вищевикладеного випливає, що, по-перше, громадянин України, який перебуває в Польщі на підставі тимчасового захисту (статус UKR) або дозволу на тимчасове проживання, не має права подавати заяву на отримання польського проїзного документа у зв'язку з тим, що він не відповідає суб'єктивному критерію Закону. По-друге, громадянин України, який проживає в Польщі на підставі вищезазначених статусів, повинен довести, що він втратив свій закордонний паспорт, або що він був знищений, або що термін його дії закінчився, і немає можливості отримати закордонний паспорт.

Ми залишаємо відкритим питання про те, чи зміни до українського закону про мобілізацію та їхній вплив на становище військовозобов'язаних відповідають передумові неможливості отримання закордонного паспорта.

Нижче наведено загальне пояснення вищезазначеного положення. Перш за все, саме заявник повинен довести, що він не може отримати новий документ. Як справедливо зазначив Воєводський адміністративний суд у Варшаві у своєму рішенні IV SA/Wa 1001/17, тягар доведення факту неможливості отримання нового проїзного документа лежить на заявнику. Отже, не можна вважати, що саме органи влади повинні розслідувати і з'ясовувати, чи може іноземець отримати проїзний документ (див. рішення Воєводського адміністративного суду у Варшаві IV SA/Wa 1990/17). З цією метою орган, який розглядає заяву про видачу польського проїзного документа, може вимагати від іноземця пред'явити відповідну довідку з дипломатичної установи.

По-друге, суб'єктивний і невиправданий страх заявника перед контактом з органом країни походження не може бути перешкодою для розгляду клопотання про можливість видачі проїзного документа (див. рішення Воєводського адміністративного суду у Варшаві [IV SA/Wa 1932/20]). У цьому ж рішенні Суд вказав, що нездатність іноземця докласти будь-яких зусиль для отримання нового проїзного документа не дозволяє зробити висновок про неможливість його отримання, а вищезазначене не може бути наслідком небажання зв'язуватися з органами влади країни походження.

По-третє, слід зазначити, що відсутність можливості розуміється як об'єктивна неможливість, тобто неможливість постійна і незалежна від заявника (див. рішення Воєводського адміністративного суду у Варшаві, № IV SA/Wa 1706/17, рішення Воєводського адміністративного суду у Варшаві, № IV SA/Wa 1001/17, а також J. Chlebny ред., Prawo o cudzoziemcach, Варшава 2006, с. 173).

Більше про польський проїзний документ українською мовою можна прочитати на сайті Центру.

Мобілізація та міжнародний захист.

Про процедуру надання міжнародного захисту в Польщі можна прочитати на нашому сайті українською мовою: https://www.pomocprawna.org/pomoc-prawna

Звертаємо Вашу увагу, що обов'язок оновити дані в українському військовому обліку, а також фактична неможливість отримати закордонний паспорт через невиконання цього обов'язку не є автоматичною передумовою для надання міжнародного захисту в Польщі.

У випадку громадян України, які тікають від збройного конфлікту, підставою для надання додаткового захисту, відповідно до статті 15(3) Закону від 13 червня 2003 року про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща, є серйозна та індивідуалізована загроза здоров'ю або життю, що виникла внаслідок широкомасштабного насильства над цивільним населенням в ситуації міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту.

Документи, які зобов'язаний мати громадянин України під час перебування на території Республіки Польща

У зв'язку з початком збройного конфлікту на території України та великим напливом осіб з України, в польське законодавство був введений Закон від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни. Закон встановлює, серед іншого, конкретні правила легалізації перебування громадян України на території Республіки Польща, правила працевлаштування, правила користування медичною допомогою, соціальними пільгами громадянами України.

Відповідно до Закону від 15 травня 2024 року про внесення змін до Закону "Про допомогу громадянам України у зв'язку із збройним конфліктом на території України та деяких інших законів", з 1 липня 2024 року номер PESEL зі статусом UKR, як підтвердження того, що особа користується тимчасовим захистом у Польщі, присвоюється на підставі дійсного проїзного документа. У попередній редакції Закону, якщо особа з України не мала дійсного проїзного документа, номер PESEL міг бути присвоєний на підставі іншого документа, на підставі якого можна було підтвердити особу.

Відповідно до Закону, особи, які отримали PESEL зі статусом UKR, на підставі іншого, ніж проїзний документу, зобов'язані підтвердити свою особу в будь-якому муніципальному виконавчому органі на підставі дійсного проїзного документа протягом 60 днів з дня видачі документа. Закон не передбачає негативних наслідків або санкцій за невиконання цього обов'язку, але це не може призвести до висновку про необов'язковість отримання закордонного паспорта для особи, яка його не має.

Обов'язок іноземця, в тому числі громадянина України, мати закордонний паспорт випливає також із Закону про іноземців від 12 грудня 2013 року: "Іноземець під час перебування на території Республіки Польща зобов'язаний мати дійсний проїзний документ, а також документи, що дають право на перебування на території Республіки Польща, якщо це необхідно".

Обов'язок контролювати легальність перебування іноземця на території Республіки Польща покладено на Прикордонну службу та поліцію.

Нагадуємо, що документом, який підтверджує легальне перебування громадянина України зі статусом UKR, а також використовується для встановлення його особи, є електронне посвідчення Diia.pl (ст. 10 Закону; Розпорядження Ради Міністрів від 5 жовтня 2023 року про визначення процедур та послуг, в яких електронний документ та посвідчення можуть використовуватися для встановлення особи громадянина України). Більше про Diia.pl можна прочитати на нашому сайті.

Відсутність дійсного проїзного документа у громадянина України зі статусом UKR перешкоджає його повсякденному функціонуванню, наприклад, відкриттю банківського рахунку, оренді житла або працевлаштуванню, а також впливає на можливість подальшої легалізації його перебування на цій території. Якщо така особа звернеться за отриманням дозволу на тимчасове проживання (нагадуємо, що на момент написання цієї статті громадянин України зі статусом УКР може отримати дозвіл на тимчасове проживання та дозвіл на працевлаштування (1), дозвіл на тимчасове проживання з метою висококваліфікованого працевлаштування (2), дозвіл на тимчасове перебування з метою здійснення господарської діяльності (3), дозвіл на тимчасове перебування з метою возз'єднання сім'ї (4), дозвіл на тимчасове перебування члена сім'ї громадянина Республіки Польща (5)), вона зобов'язана пред'явити дійсний закордонний паспорт під час подачі заяви на отримання дозволу, а також під час отримання посвідки на перебування (ст. 106 ч. 2 і 231 ч. 2 Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців). Лише в особливо обґрунтованих випадках, коли іноземець не має дійсного проїзного документа і немає можливості його отримати, він може пред'явити інший документ, що посвідчує особу (ст. 106 ч. 3 і 231 ч. 3 Закону "Про іноземців" від 12 грудня 2013 року).

Громадянин України, який користується тимчасовим захистом у Польщі (статус UKR), має право подорожувати в межах Європейського Союзу, а також перетинати його зовнішні кордони на підставі дійсного закордонного паспорта та електронного посвідчення Diia.pl (ч. 7 ст. 10 Закону; оновлення переліку дозволів на проживання, зазначених у статті 2(16) Регламенту (ЄС) 2016/399 Європейського Парламенту та Ради про Кодекс ЄС про правила, що регулюють пересування осіб через кордони, 2021/C 126/01). Відсутність вищезазначених документів може призвести до визнання перебування громадянина України зі статусом UKR за межами Польщі незаконним або, принаймні, таким, що не пов'язане з військовими діями на території України.